4-я книга ЦарствГлава 17 |
|
1 |
|
2 Осия делал то, что Господь считал злом, но он не совершал столько зла, сколько совершали израильские цари, которые правили до него. |
|
3 Салманассар, ассирийский царь, вышел на битву с Осией и победил его. После своего поражения, Осия стал его слугой и платил ему дань. |
|
4 Через некоторое время Осия отправил посланников к Сигору, египетскому царю, с просьбой о помощи. Осия также перестал платить ежегодную дань ассирийскому царю. Когда Салманассар узнал об этом заговоре, он взял Осию под стражу и посадил его в темницу. |
|
5 Салманассар напал на многие города по всему Израилю. Он подступил к Самарии и держал её в осаде три года. |
|
6 Ассирийский царь захватил Самарию в девятый год царствования Осии. Он переселил израильтян в Ассирию, в город Халах, находившийся возле реки Хавор в Гозане, а также и в другие мидийские города. |
|
7 Это произошло потому, что израильтяне согрешили против Господа, Бога своего, Который вывел их из Египетской земли из-под гнёта фараона, египетского царя. Но Израильтяне стали поклоняться другим богам. |
|
8 Они стали грешить так же, как грешили народы, которых Господь изгнал с их земли, когда пришли израильтяне. Израильтяне также пожелали, чтобы ими правили цари, а не Бог, |
|
9 и тайно совершали злые поступки против Господа, их Бога. Израильтяне построили высоты во всех своих городах: от сторожевой башни до укреплённого города. |
|
10 Они установили у себя памятные камни и столбы Ашеры на каждом высоком холме и под каждым зелёным деревом. |
|
11 Они сжигали благовонные курения на всех высотах, как делали народы, которых Господь изгнал с земли до них. Израильтяне творили зло и гневили Господа. |
|
12 Они поклонялись идолам и тогда Господь приказал израильтянам: |
|
13 |
|
14 Но израильтяне не слушали Господа. Они были упрямы, как их предки, которые не верили Господу, своему Богу. |
|
15 Они отказались от законов Господа и от соглашения, которое Он заключил с их предками. Израильтяне отказались слушать предостережения Господа. Они поклонялись никчёмным идолам, и сами перестали чего-либо стоить. Они жили так, как народы вокруг них, несмотря на то что Господь предупреждал их: |
|
16 Народ перестал следовать всем заповедям Господа, Бога своего. Израильтяне сделали себе золотые изображения двух тельцов и столб Ашеры. Они поклонялись всем звёздам небесным и служили Ваалу. |
|
17 Они приносили на огне в жертву своих сыновей и дочерей; занимались гаданием и колдовством. Израильтяне предавались тому, что Господь считал злом, всячески пытаясь прогневить Его. |
|
18 |
|
19 |
|
20 Поэтому Господь отверг всех израильтян. Он принёс им много бед. Господь отдавал их в руки грабителям на разорение и наконец отверг от Себя с глаз долой. |
|
21 Когда Господь отделил Израиль от дома Давида, израильтяне сделали Иеровоама, сына Навата, своим царём. Он увёл израильтян от Господа и ввёл их в великий грех. |
|
22 Израильтяне следовали всем грехам Иеровоама. Они не переставали совершать эти грехи, |
|
23 пока Господь не отверг их от Себя, как предупреждал через Своих слуг, пророков. Поэтому израильтяне были переселены из своей земли в Ассирию, где они и находятся до сегодняшнего дня. |
|
24 |
|
25 В первое время, когда они только начали жить в Самарии, они не чтили Господа, и Он посылал на них львов, которые их убивали. |
|
26 Однажды слуги сказали ассирийскому царю: |
|
27 Тогда ассирийский царь приказал: |
|
28 Тогда один из священников, выселенных из Самарии, пришёл жить в Вефиль и учил людей, как чтить Господа. |
|
29 |
|
30 Люди из Вавилона сделали лжебога Сокхоф-Бенофа, кутийцы — Нергала, а емафяне — Ашиму. |
|
31 Аввейцы сделали лжебогов Нивхаза и Тартака, а люди из Сепарваима сжигали своих детей на огне в жертву Адрамелеху и Анамелеху, сепарваимским богам. |
|
32 Но эти народы также поклонялись и Господу. Они выбрали священников для высот из народа, и эти священники служили у них в храмах на высотах. |
|
33 Они почитали Господа, но они также служили своим богам, которым поклонялись в тех странах, откуда они были привезены. |
|
34 |
|
35 Господь заключил соглашение с израильтянами. Он приказал им: |
|
36 Вы должны следовать только за Господом, Который Своей великой силой вывел вас из Египетской земли. Вы должны прославлять Господа, поклоняться и приносить Ему жертвы. |
|
37 Вы всегда должны выполнять уставы и законы, учения и заповеди, которые Он написал для вас. Вы не должны прославлять лжебогов. |
|
38 Не забывайте соглашение, которое Я заключил с вами, и не прославляйте других богов. |
|
39 Прославляйте только Господа, Бога вашего! Тогда Он спасёт вас от руки всех ваших врагов». |
|
40 Но израильтяне не послушали Господа, продолжая поступать так же, как и раньше. |
|
41 Эти народы прославляли Господа, но в то же время они служили и своим идолам. И до сего дня их дети и внуки поступают так же, как их предки. |
2-а царiвРозділ 17 |
|
1 |
|
2 І робив він зле в Господніх оча́х, тільки не так, як ті Ізраїлеві царі, що були перед ним. |
|
3 На нього вийшов Салманасар, цар асирійський, і Осі́я став йому за раба́, і давав йому дани́ну. |
|
4 Та асирійський цар знайшов в Осі́ї змову, що він посилав послів до Со, єгипетського царя, та не прино́сив асирійському цареві данини, як рік-у-рік те робив був. І замкнув його асирійський цар, і зв'язав його в в'язни́чому домі. |
|
5 І вийшов асирійський цар на ввесь Край, і прийшов до Самарії, й обляга́в її три роки. |
|
6 Дев'ятого року Осі́ї асирійський цар здобув Самарію, та й вигнав Ізраїля до Асирії, і осадив їх у Халаху, і в Хаворі над річкою Ґозан, і в містах Мідії. |
|
7 І сталося, коли Ізраїлеві сини грішили проти Господа, Бога свого, що ви́провадив їх з єгипетського кра́ю з руки фараона, єгипетського царя, і боя́лися інших богів, |
|
8 і ходили уставами тих народів, що Госпо́дь повиганяв їх перед Ізраїлевими синами, та Ізраїлевих царів, які вони встановили, |
|
9 а Ізраїлеві сини вимишляли на Господа, Бога свого, слова́, що не були слушні, і будували собі па́гірки по всіх своїх містах, від вартово́ї башти аж до тверди́нного міста, |
|
10 і ставили собі стовпи для богів та Астарти на кожному високому взгі́р'ї та під усяким зеленим деревом, |
|
11 і кадили там на всіх па́гірках, як ті люди, що Господь повиганяв перед ними, і робили злі речі, щоб гніви́ти Господа, |
|
12 і служили бовва́нам, про яких Господь говорив їм: „Не бу́дете робити цієї речі“, |
|
13 то Господь засві́дчив в Ізраїлі та в Юді через усіх Своїх пророків та всіх прозорли́вців, говорячи: „Верніться з ваших злих доріг, і додержуйте Моїх заповідей, уставів Моїх, згідно зо всім Зако́ном, якого Я наказав був вашим батькам, і якого послав до вас через Моїх рабів пророків“. |
|
14 Та не слухали вони, і робили твердо́ю свою шию, як шия їхніх батькі́в, що не вірили в Господа, Бога свого. |
|
15 І не́хтували вони постанови Його, і заповіта Його, що склав з їхніми батька́ми, і свідо́цтва Його, що засві́дчив на них, і пішли за гидо́тою й марно́тами, та за наро́дами, що були навколо них, про яких Господь наказав був їм не робити, як вони. |
|
16 І полишили вони всі заповіді Господа, Бога свого, і зробили собі литого бовва́на, двох телят, і зробили Астарту, і вклонялися всьому небесному ві́йськові та служили Ваалові. |
|
17 І вони перево́дили через огонь своїх синів та дочо́к своїх, і чарува́ли ча́рами, і ворожили, і віддавалися робити зло в Господніх оча́х, щоб гнівити Його. |
|
18 І сильно розгнівався Господь на Ізраїля, і відкинув їх від Свого лиця, — не позостало ніко́го, тільки саме Юдине пле́м'я. |
|
19 Та й Юда не додержував заповідей Господа, Бога свого, — і ходили вони Ізраїлевими постановами, які вони встанови́ли. |
|
20 І відвернувся Господь від усього Ізраїлевого насіння, і впокоря́в їх, і давав їх у руку грабі́жників, аж поки не кинув їх від лиця Свого, |
|
21 бо Ізраїль розірвав з Давидовим домом, і вони зробили царем Єровоама, Неватового сина, а Єровоам відвернув Ізраїля від Господа, і вводив їх у великий гріх. |
|
22 І ходили Ізраїлеві сини в усіх Єровоамових гріхах, які він робив, не відсту́палися з того, |
|
23 аж поки Господь не відкинув Ізраїля від лиця Свого, як говорив був через усіх Своїх рабів пророків. І пішов Ізраїль на вигна́ння з своєї землі до Асирії, і він там аж до цього дня. |
|
24 |
|
25 І сталося, на поча́тку пробува́ння їх там не боялися вони Господа, — і Господь послав на них левів, і вони нищили їх. |
|
26 І сказали вони до асирійського царя, говорячи: „Ті люди, яких ти вигнав та осели́в по містах Самарії, не знають прав Бога цього Кра́ю, і Він послав на них оцих левів, і ось вони нищать їх, бо вони не знають права Бога цього Кра́ю“. |
|
27 І наказав асирійський цар, говорячи: „Відведіть туди одно́го зо священиків, яких вигнали звідти, і пі́дуть, і осядуть там, і він навчатиме їх пра́ва Бога цього кра́ю“. |
|
28 І прибув один із священиків, яких вигнали з Самарії, й осівся в Бет-Елі, і він навчав їх, як мають боятися Господа. |
|
29 Та крім того кожен народ робив свого бога, і ставили їх у па́гірковому місці, що робили попередні самаряни, кожен народ по своїх містах, де вони сиділи. |
|
30 А вавилоняни зробили Суккот-Бенота, а кутяни зробили Нереґала, а гаматяни зробили Ашіму, |
|
31 а авв'яни зробили Нівхаза та Тартака, а ме́шканці Сефарваїму палили синів своїх ув огні Адраммелехові й Анаммелехові, сефарваїмським богам. |
|
32 І при тому вони боялися Господа, і настанови́ли собі з-серед себе священиків па́гірків, і вони прино́сили їм жертви в пагірковому місці. |
|
33 Вони боялися Господа, і богам своїм служили за правом тих народів, звідки повиганя́ли їх. |
|
34 Аж до цього дня вони роблять за колишнім правом, — вони не бояться Господа, і не роблять за уставами своїми та за правом своїм, ані за Зако́ном, ані за заповіддю, як наказав був Господь синам Якова, якому дав ім'я́ Ізраїля. |
|
35 І склав Господь із ними заповіта, і наказав їм, говорячи: „Не будете боятися інших богів, і не будете вклонятися їм, і не будете служити їм, і не будете прино́сити жертов їм, |
|
36 а тільки Господа, що вивів вас із єгипетського кра́ю великою силою та ви́тягненим раме́ном, Його будете боятися, і Йому будете вклонятися, і Йому будете прино́сити жертви. |
|
37 І устави, і права́, і Зако́на, і заповідь, які написав вам, бу́дете доде́ржувати, щоб вико́нувати по всі дні, а богів інших не будете боятися. |
|
38 А заповіта, що Я склав із вами, не забудете, і не будете боятися інших богів, |
|
39 а тільки Господа, Бога вашого, будете боятися, і Він вирятує вас із руки всіх ваших ворогів“. |
|
40 Та не послухали вони, бо все робили за своїм попереднім зви́чаєм. |
|
41 І ті народи все боялися Господа, але служили бовва́нам своїм. Так само сини їхні та сини їхніх синів, — як робили батьки їхні, так роблять вони аж до цього дня. |
4-я книга ЦарствГлава 17 |
2-а царiвРозділ 17 |
|
1 |
1 |
|
2 Осия делал то, что Господь считал злом, но он не совершал столько зла, сколько совершали израильские цари, которые правили до него. |
2 І робив він зле в Господніх оча́х, тільки не так, як ті Ізраїлеві царі, що були перед ним. |
|
3 Салманассар, ассирийский царь, вышел на битву с Осией и победил его. После своего поражения, Осия стал его слугой и платил ему дань. |
3 На нього вийшов Салманасар, цар асирійський, і Осі́я став йому за раба́, і давав йому дани́ну. |
|
4 Через некоторое время Осия отправил посланников к Сигору, египетскому царю, с просьбой о помощи. Осия также перестал платить ежегодную дань ассирийскому царю. Когда Салманассар узнал об этом заговоре, он взял Осию под стражу и посадил его в темницу. |
4 Та асирійський цар знайшов в Осі́ї змову, що він посилав послів до Со, єгипетського царя, та не прино́сив асирійському цареві данини, як рік-у-рік те робив був. І замкнув його асирійський цар, і зв'язав його в в'язни́чому домі. |
|
5 Салманассар напал на многие города по всему Израилю. Он подступил к Самарии и держал её в осаде три года. |
5 І вийшов асирійський цар на ввесь Край, і прийшов до Самарії, й обляга́в її три роки. |
|
6 Ассирийский царь захватил Самарию в девятый год царствования Осии. Он переселил израильтян в Ассирию, в город Халах, находившийся возле реки Хавор в Гозане, а также и в другие мидийские города. |
6 Дев'ятого року Осі́ї асирійський цар здобув Самарію, та й вигнав Ізраїля до Асирії, і осадив їх у Халаху, і в Хаворі над річкою Ґозан, і в містах Мідії. |
|
7 Это произошло потому, что израильтяне согрешили против Господа, Бога своего, Который вывел их из Египетской земли из-под гнёта фараона, египетского царя. Но Израильтяне стали поклоняться другим богам. |
7 І сталося, коли Ізраїлеві сини грішили проти Господа, Бога свого, що ви́провадив їх з єгипетського кра́ю з руки фараона, єгипетського царя, і боя́лися інших богів, |
|
8 Они стали грешить так же, как грешили народы, которых Господь изгнал с их земли, когда пришли израильтяне. Израильтяне также пожелали, чтобы ими правили цари, а не Бог, |
8 і ходили уставами тих народів, що Госпо́дь повиганяв їх перед Ізраїлевими синами, та Ізраїлевих царів, які вони встановили, |
|
9 и тайно совершали злые поступки против Господа, их Бога. Израильтяне построили высоты во всех своих городах: от сторожевой башни до укреплённого города. |
9 а Ізраїлеві сини вимишляли на Господа, Бога свого, слова́, що не були слушні, і будували собі па́гірки по всіх своїх містах, від вартово́ї башти аж до тверди́нного міста, |
|
10 Они установили у себя памятные камни и столбы Ашеры на каждом высоком холме и под каждым зелёным деревом. |
10 і ставили собі стовпи для богів та Астарти на кожному високому взгі́р'ї та під усяким зеленим деревом, |
|
11 Они сжигали благовонные курения на всех высотах, как делали народы, которых Господь изгнал с земли до них. Израильтяне творили зло и гневили Господа. |
11 і кадили там на всіх па́гірках, як ті люди, що Господь повиганяв перед ними, і робили злі речі, щоб гніви́ти Господа, |
|
12 Они поклонялись идолам и тогда Господь приказал израильтянам: |
12 і служили бовва́нам, про яких Господь говорив їм: „Не бу́дете робити цієї речі“, |
|
13 |
13 то Господь засві́дчив в Ізраїлі та в Юді через усіх Своїх пророків та всіх прозорли́вців, говорячи: „Верніться з ваших злих доріг, і додержуйте Моїх заповідей, уставів Моїх, згідно зо всім Зако́ном, якого Я наказав був вашим батькам, і якого послав до вас через Моїх рабів пророків“. |
|
14 Но израильтяне не слушали Господа. Они были упрямы, как их предки, которые не верили Господу, своему Богу. |
14 Та не слухали вони, і робили твердо́ю свою шию, як шия їхніх батькі́в, що не вірили в Господа, Бога свого. |
|
15 Они отказались от законов Господа и от соглашения, которое Он заключил с их предками. Израильтяне отказались слушать предостережения Господа. Они поклонялись никчёмным идолам, и сами перестали чего-либо стоить. Они жили так, как народы вокруг них, несмотря на то что Господь предупреждал их: |
15 І не́хтували вони постанови Його, і заповіта Його, що склав з їхніми батька́ми, і свідо́цтва Його, що засві́дчив на них, і пішли за гидо́тою й марно́тами, та за наро́дами, що були навколо них, про яких Господь наказав був їм не робити, як вони. |
|
16 Народ перестал следовать всем заповедям Господа, Бога своего. Израильтяне сделали себе золотые изображения двух тельцов и столб Ашеры. Они поклонялись всем звёздам небесным и служили Ваалу. |
16 І полишили вони всі заповіді Господа, Бога свого, і зробили собі литого бовва́на, двох телят, і зробили Астарту, і вклонялися всьому небесному ві́йськові та служили Ваалові. |
|
17 Они приносили на огне в жертву своих сыновей и дочерей; занимались гаданием и колдовством. Израильтяне предавались тому, что Господь считал злом, всячески пытаясь прогневить Его. |
17 І вони перево́дили через огонь своїх синів та дочо́к своїх, і чарува́ли ча́рами, і ворожили, і віддавалися робити зло в Господніх оча́х, щоб гнівити Його. |
|
18 |
18 І сильно розгнівався Господь на Ізраїля, і відкинув їх від Свого лиця, — не позостало ніко́го, тільки саме Юдине пле́м'я. |
|
19 |
19 Та й Юда не додержував заповідей Господа, Бога свого, — і ходили вони Ізраїлевими постановами, які вони встанови́ли. |
|
20 Поэтому Господь отверг всех израильтян. Он принёс им много бед. Господь отдавал их в руки грабителям на разорение и наконец отверг от Себя с глаз долой. |
20 І відвернувся Господь від усього Ізраїлевого насіння, і впокоря́в їх, і давав їх у руку грабі́жників, аж поки не кинув їх від лиця Свого, |
|
21 Когда Господь отделил Израиль от дома Давида, израильтяне сделали Иеровоама, сына Навата, своим царём. Он увёл израильтян от Господа и ввёл их в великий грех. |
21 бо Ізраїль розірвав з Давидовим домом, і вони зробили царем Єровоама, Неватового сина, а Єровоам відвернув Ізраїля від Господа, і вводив їх у великий гріх. |
|
22 Израильтяне следовали всем грехам Иеровоама. Они не переставали совершать эти грехи, |
22 І ходили Ізраїлеві сини в усіх Єровоамових гріхах, які він робив, не відсту́палися з того, |
|
23 пока Господь не отверг их от Себя, как предупреждал через Своих слуг, пророков. Поэтому израильтяне были переселены из своей земли в Ассирию, где они и находятся до сегодняшнего дня. |
23 аж поки Господь не відкинув Ізраїля від лиця Свого, як говорив був через усіх Своїх рабів пророків. І пішов Ізраїль на вигна́ння з своєї землі до Асирії, і він там аж до цього дня. |
|
24 |
24 |
|
25 В первое время, когда они только начали жить в Самарии, они не чтили Господа, и Он посылал на них львов, которые их убивали. |
25 І сталося, на поча́тку пробува́ння їх там не боялися вони Господа, — і Господь послав на них левів, і вони нищили їх. |
|
26 Однажды слуги сказали ассирийскому царю: |
26 І сказали вони до асирійського царя, говорячи: „Ті люди, яких ти вигнав та осели́в по містах Самарії, не знають прав Бога цього Кра́ю, і Він послав на них оцих левів, і ось вони нищать їх, бо вони не знають права Бога цього Кра́ю“. |
|
27 Тогда ассирийский царь приказал: |
27 І наказав асирійський цар, говорячи: „Відведіть туди одно́го зо священиків, яких вигнали звідти, і пі́дуть, і осядуть там, і він навчатиме їх пра́ва Бога цього кра́ю“. |
|
28 Тогда один из священников, выселенных из Самарии, пришёл жить в Вефиль и учил людей, как чтить Господа. |
28 І прибув один із священиків, яких вигнали з Самарії, й осівся в Бет-Елі, і він навчав їх, як мають боятися Господа. |
|
29 |
29 Та крім того кожен народ робив свого бога, і ставили їх у па́гірковому місці, що робили попередні самаряни, кожен народ по своїх містах, де вони сиділи. |
|
30 Люди из Вавилона сделали лжебога Сокхоф-Бенофа, кутийцы — Нергала, а емафяне — Ашиму. |
30 А вавилоняни зробили Суккот-Бенота, а кутяни зробили Нереґала, а гаматяни зробили Ашіму, |
|
31 Аввейцы сделали лжебогов Нивхаза и Тартака, а люди из Сепарваима сжигали своих детей на огне в жертву Адрамелеху и Анамелеху, сепарваимским богам. |
31 а авв'яни зробили Нівхаза та Тартака, а ме́шканці Сефарваїму палили синів своїх ув огні Адраммелехові й Анаммелехові, сефарваїмським богам. |
|
32 Но эти народы также поклонялись и Господу. Они выбрали священников для высот из народа, и эти священники служили у них в храмах на высотах. |
32 І при тому вони боялися Господа, і настанови́ли собі з-серед себе священиків па́гірків, і вони прино́сили їм жертви в пагірковому місці. |
|
33 Они почитали Господа, но они также служили своим богам, которым поклонялись в тех странах, откуда они были привезены. |
33 Вони боялися Господа, і богам своїм служили за правом тих народів, звідки повиганя́ли їх. |
|
34 |
34 Аж до цього дня вони роблять за колишнім правом, — вони не бояться Господа, і не роблять за уставами своїми та за правом своїм, ані за Зако́ном, ані за заповіддю, як наказав був Господь синам Якова, якому дав ім'я́ Ізраїля. |
|
35 Господь заключил соглашение с израильтянами. Он приказал им: |
35 І склав Господь із ними заповіта, і наказав їм, говорячи: „Не будете боятися інших богів, і не будете вклонятися їм, і не будете служити їм, і не будете прино́сити жертов їм, |
|
36 Вы должны следовать только за Господом, Который Своей великой силой вывел вас из Египетской земли. Вы должны прославлять Господа, поклоняться и приносить Ему жертвы. |
36 а тільки Господа, що вивів вас із єгипетського кра́ю великою силою та ви́тягненим раме́ном, Його будете боятися, і Йому будете вклонятися, і Йому будете прино́сити жертви. |
|
37 Вы всегда должны выполнять уставы и законы, учения и заповеди, которые Он написал для вас. Вы не должны прославлять лжебогов. |
37 І устави, і права́, і Зако́на, і заповідь, які написав вам, бу́дете доде́ржувати, щоб вико́нувати по всі дні, а богів інших не будете боятися. |
|
38 Не забывайте соглашение, которое Я заключил с вами, и не прославляйте других богов. |
38 А заповіта, що Я склав із вами, не забудете, і не будете боятися інших богів, |
|
39 Прославляйте только Господа, Бога вашего! Тогда Он спасёт вас от руки всех ваших врагов». |
39 а тільки Господа, Бога вашого, будете боятися, і Він вирятує вас із руки всіх ваших ворогів“. |
|
40 Но израильтяне не послушали Господа, продолжая поступать так же, как и раньше. |
40 Та не послухали вони, бо все робили за своїм попереднім зви́чаєм. |
|
41 Эти народы прославляли Господа, но в то же время они служили и своим идолам. И до сего дня их дети и внуки поступают так же, как их предки. |
41 І ті народи все боялися Господа, але служили бовва́нам своїм. Так само сини їхні та сини їхніх синів, — як робили батьки їхні, так роблять вони аж до цього дня. |